Suchergebnisse

A central issue in this paper is the origins and specific character of global governance discourse that formed at the turn of the twenty-first century. The new discourse marked a gradual exclusion of most early discourses – «international relations» and «world government». It is demonstrated that new term «global governance» signalizes about grand reconstruction of previous international relations discourse where international society was considered as the complex of states and their governments actually. In fact the global governance discourse is pointed case of irreducibility of international society to interstates relations. This is based on the James Rosenau theory of world politics. The James Rosenau contribution to development and conceptualization of term «global governance» was considered.The analysis of sources and meaning of basic approaches to global governance understanding are given much attention. This shows how problematique of global governance and world regulation is articulated in dominant paradigms in world politics: Realism, Liberalism and Marxism. In general, this research shows that global governance discourse developed under influence of theory of transnationalism and concept of 'governing without government', concept of global civil society, international regimes theory, neoliberal institutionalism, balance of power theory, hegemonic stability theory. In this contribution the circle of questions connected with the perspective of research of the global governance concepts was outlined. Further investigations are needed to compare the basic approaches to studies of global governance and world regulation. Particularly, it is worth to concentrate on the difference among approaches to comprehension the following questions: Who, how and on what level can, able and/or must exercise global governance? Is it a result of action of individual actors or characteristic of international system in general? What the shape is global governance taking on the contemporary world and what kind of type is reasonably to label this governance? What are conditions of fair and effective governance? ; Исследованы начала и специфика дискурса глобального управления, сформировавшегося на рубеже ХХ-XXI веков. Рассмотрен вклад Дж. Розенау в разработку и концептуализацию понятия «глобальное управление». Главное внимание уделено анализу истоков и содержания основных подходов к пониманию глобального управления. Намечен круг вопросов, связанных с перспективой исследования концепций глобального управления ; Досліджено витоки та специфіку дискурсу глобального управління, який сформувався на рубежі ХХ-ХХІ століть. Розглянуто внесок Дж. Розенау в розроблення та концептуалізацію поняття «глобальне управління». Головну увагу приділено аналізу джерел та змісту основних підходів до розуміння глобального управління. Окреслено коло питань, пов'язаних з перспективою дослідження концепцій глобального управління

The worldwide recognition of the effectiveness of British higher education is largely echoed by state administration in this sphere. The Quality Assurance Agency for Higher Education and the central government of Great Britain are coordinating education, but the national governments of England, Northern Ireland, Wales and Scotland are primarily responsible for education and its development. This explains a number of differences in the classification of qualification levels, different training requirements, and sometimes in the prescribed periods of training. The key idea that currently dominates is that law school programmes should provide unified knowledge and general skills, which involves a retreat from the autonomy of the university in matters relating to the development of the programme and its content to meet the interests and needs of society. The main thing here is to take into account the demand for qualified representatives of legal professions that dominate the labor market.Since April 2018, issues of policy, funding and access to master and postgraduate education have fallen into two new bodies set up under the Higher Education and Research Act 2017, in particular the Office for Students, and an independent regulating organ – the UK Research and Innovation.The quality and content of higher legal education in Great Britain depends not only on government policy and existing regulations; equally important role is played by various organizations and associations that involve law practitioners and prominent scholars, professors from about 115 law schools in the UK.Much of the quality assessment work is carried out at law schools through internal university quality assurance mechanisms, including regular reports on individual courses, curricula that are considered at the school and university level. ; Світове визнання ефективності британської вищої освіти значною мірою залeжить від державного управління цією галуззю. Агентство з забезпечення якості та центральний уряд Великої Британії займаються питанням координації освіти, проте основну відповідальність за освіту та її розвиток несуть національні уряди Англії, Північної Ірландії, Уельсу та Шотландії. Це пояснює низку відмінностей в класифікації кваліфіка-ційних рівнів, різних вимог до підготовки, а інколи і до встановлених термінів навчання. Основна ідея, яка домінує наразі, полягає у тому, що програми юридичних шкіл повинні надавати уніфіковані знання та формувати загальні навички, що передбачає відступ університету від абсолютної автономії у питаннях, пов'язаних з розробкою програми та її змісту для задоволення інтересів та потреб суспільства. Головним тут є врахування попи-ту на кваліфікованих представників юридичних професій, які домінують на ринку праці.

The worldwide recognition of the effectiveness of British higher education is largely echoed by state administration in this sphere. The Quality Assurance Agency for Higher Education and the central government of Great Britain are coordinating education, but the national governments of England, Northern Ireland, Wales and Scotland are primarily responsible for education and its development. This explains a number of differences in the classification of qualification levels, different training requirements, and sometimes in the prescribed periods of training. The key idea that currently dominates is that law school programmes should provide unified knowledge and general skills, which involves a retreat from the autonomy of the university in matters relating to the development of the programme and its content to meet the interests and needs of society. The main thing here is to take into account the demand for qualified representatives of legal professions that dominate the labor market. Since April 2018, issues of policy, funding and access to master and postgraduate education have fallen into two new bodies set up under the Higher Education and Research Act 2017, in particular the Office for Students, and an independent regulating organ – the UK Research and Innovation. The quality and content of higher legal education in Great Britain depends not only on government policy and existing regulations; equally important role is played by various organizations and associations that involve law practitioners and prominent scholars, professors from about 115 law schools in the UK. Much of the quality assessment work is carried out at law schools through internal university quality assurance mechanisms, including regular reports on individual courses, curricula that are considered at the school and university level. Key words: regulation of legal education, Master's level, Great Britain, Frameworks for Higher Education Qualifications, Quality Assurance Agency for Higher Education. ; Світове визнання ефективності британської вищої освіти значною мірою залeжить від державного управління цією галуззю. Агентство з забезпечення якості та центральний уряд Великої Британії займаються питанням координації освіти, проте основну відповідальність за освіту та її розвиток несуть національні уряди Англії, Північної Ірландії, Уельсу та Шотландії. Це пояснює низку відмінностей в класифікації кваліфіка­ційних рівнів, різних вимог до підготовки, а інколи і до встановлених термінів навчання. Основна ідея, яка домінує наразі, полягає у тому, що програми юридичних шкіл повинні надавати уніфіковані знання та формувати загальні навички, що передбачає відступ університету від абсолютної автономії у питаннях, пов'язаних з розробкою програми та її змісту для задоволення інтересів та потреб суспільства. Головним тут є врахування попи­ту на кваліфікованих представників юридичних професій, які домінують на ринку праці. Ключові слова: регулювання юридичної освіти, магістерський рівень, Велика Британія, Кваліфікаційні рамки вищої освіти, Агентством з забезпечення якості вищої освіти.

The theoretical analysis of the instruments of state regulation of foreign economic activity and the role in these processes of economic diplomacy, namely the anti-crisis diplomatic function, is aimed at ensuring national security. It is shown that the role of the state continues to be significant, but the number of actors in the "diplomatic arena" increases and the distribution of forces between them and a set of tools are changing. In modern conditions, the frontier between external and internal politics gradually disappears, some internal problems, in particular those of economic nature, of individual countries can be successfully solved at the level of international cooperation. The foreign policy of the state beyond the political boundaries, the whole complex of decisions and actions of the state that are related to the external sphere of its activity are analyzed. It is shown that at the disposal of the state there are tools and methods by which it implements its foreign policy tasks. The problems of the present, as well as the processes of globalization, on the one hand, and the integration of national economies into the world economy, on the other hand, which leads to the economization of foreign policy, are singled out. Thus, the economics of foreign policy are due to the following factors: the growth of the global economy and globalization (increase in the number of trans-border and supra-national economic operations); aggravation of global issues (food security, climate change, threats to the environment, epidemics, international terrorism, etc.). It is shown that solving these problems requires the consolidation of international efforts and resources; the appearance in the international arena of such actors as TNCs, public organizations, etc., and their influence on the foreign and domestic policies of the states; the process of international regional integration and the creation of regional economic integration associations. ; Проведен теоретический анализ инструментов государственного регулирования внешнеэкономической деятельности и роли в этих процессах экономической дипломатии, а именно антикризисная дипломатическая функция, направленная на обеспечение национальной безопасности. Показано, что роль государства, как и раньше, остается существенной, но количество актеров на «дипломатической арене» увеличивается, распределение сил между ними и набор инструментов изменяется. В современных условиях грань между внешней и внутренней политикой постепенно пропадает, некоторые внутренние проблемы, в частности экономического характера, отдельных государств могут быть успешно решены на уровне международного сотрудничества. Проанализировано внешнюю политику государства за пределами политических границ, весь комплекс решений и действий государства, что относятся до внешней сферы ее деятельности. Показано, что в распоряжении государства находятся инструменты и методы, с помощью которых она реализует свои внешнеполитические задачи. Выделены проблемы современности, а также процессы глобализации, с одной стороны, и интеграции национальных экономик в мировое хозяйство – с другой, что приводит к экономизации внешней политики. Так, экономизация внешней политики обусловлена следующими факторами: рост мировой экономики и глобализация (увеличение количества экономических операций трансграничного и наднационального характера); обострение проблем глобального характера (продовольственная безопасность, изменения в климате, угрозы для окружающей среды, эпидемии, международный терроризм и т. д.). Показано, что решение этих проблем требует консолидации международных усилий и ресурсов; появления на международной арене таких актеров, как ТНК, общественные организации и др., и их влияние на внешнюю и внутреннюю политику государств; процесс международной региональной интеграции и создания региональных экономических интеграционных объединений. ; Проведено теоретичний аналіз інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та ролі у цих процесах економічної дипломатії, а саме антикризова дипломатична функція, спрямована на забезпечення національної безпеки. Відзначено, що роль держави, як і раніше, залишається суттєвою, проте кількість акторів на «дипломатичній арені» збільшується і розподіл сил між ними та набір інструментів змінюються. У сучасних умовах межа між зовнішньою і внутрішньою політикою поступово зникає, деякі внутрішні проблеми, зокрема економічного характеру, окремих країн можуть бути успішно вирішені на рівні міжнародної співпраці. Досліджено зовнішню політику держави за межами політичних кордонів, весь комплекс рішень і дій держави, що відносяться до зовнішньої сфери її діяльності. Зазначено, що у розпорядженні держави знаходяться інструменти і методи, за допомогою яких вона реалізує свої зовнішньополітичні завдання. Виокремлено проблеми сучасності, а також процеси глобалізації, з одного боку, та інтеграції національних економік у світове господарство – з іншого, що зумовлює економізацію зовнішньої політики. Так, економізація зовнішньої політики обумовлена такими факторами: зростання обсягів світової економіки та глобалізація (збільшення кількості економічних операцій транскордонного та наднаціонального характеру); загострення проблем глобального характеру (продовольча безпека, зміни у кліматі, загрози для навколишнього середовища, епідемії, міжнародний тероризм тощо). Доведено, що вирішення цих проблем потребує консолідації міжнародних зусиль та ресурсів; появи на міжнародній арені таких акторів, як ТНК, громадські організації тощо, та їх вплив на зовнішню та внутрішню політику держав; процес міжнародної регіональної інтеграції та створення регіональних економічних інтеграційних об'єднань.

The theoretical analysis of the instruments of state regulation of foreign economic activity and the role in these processes of economic diplomacy, namely the anti-crisis diplomatic function, is aimed at ensuring national security. It is shown that the role of the state continues to be significant, but the number of actors in the "diplomatic arena" increases and the distribution of forces between them and a set of tools are changing. In modern conditions, the frontier between external and internal politics gradually disappears, some internal problems, in particular those of economic nature, of individual countries can be successfully solved at the level of international cooperation. The foreign policy of the state beyond the political boundaries, the whole complex of decisions and actions of the state that are related to the external sphere of its activity are analyzed. It is shown that at the disposal of the state there are tools and methods by which it implements its foreign policy tasks. The problems of the present, as well as the processes of globalization, on the one hand, and the integration of national economies into the world economy, on the other hand, which leads to the economization of foreign policy, are singled out. Thus, the economics of foreign policy are due to the following factors: the growth of the global economy and globalization (increase in the number of trans-border and supra-national economic operations); aggravation of global issues (food security, climate change, threats to the environment, epidemics, international terrorism, etc.). It is shown that solving these problems requires the consolidation of international efforts and resources; the appearance in the international arena of such actors as TNCs, public organizations, etc., and their influence on the foreign and domestic policies of the states; the process of international regional integration and the creation of regional economic integration associations. ; Проведен теоретический анализ инструментов государственного регулирования внешнеэкономической деятельности и роли в этих процессах экономической дипломатии, а именно антикризисная дипломатическая функция, направленная на обеспечение национальной безопасности. Показано, что роль государства, как и раньше, остается существенной, но количество актеров на «дипломатической арене» увеличивается, распределение сил между ними и набор инструментов изменяется. В современных условиях грань между внешней и внутренней политикой постепенно пропадает, некоторые внутренние проблемы, в частности экономического характера, отдельных государств могут быть успешно решены на уровне международного сотрудничества. Проанализировано внешнюю политику государства за пределами политических границ, весь комплекс решений и действий государства, что относятся до внешней сферы ее деятельности. Показано, что в распоряжении государства находятся инструменты и методы, с помощью которых она реализует свои внешнеполитические задачи. Выделены проблемы современности, а также процессы глобализации, с одной стороны, и интеграции национальных экономик в мировое хозяйство – с другой, что приводит к экономизации внешней политики. Так, экономизация внешней политики обусловлена следующими факторами: рост мировой экономики и глобализация (увеличение количества экономических операций трансграничного и наднационального характера); обострение проблем глобального характера (продовольственная безопасность, изменения в климате, угрозы для окружающей среды, эпидемии, международный терроризм и т. д.). Показано, что решение этих проблем требует консолидации международных усилий и ресурсов; появления на международной арене таких актеров, как ТНК, общественные организации и др., и их влияние на внешнюю и внутреннюю политику государств; процесс международной региональной интеграции и создания региональных экономических интеграционных объединений. ; Проведено теоретичний аналіз інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та ролі у цих процесах економічної дипломатії, а саме антикризова дипломатична функція, спрямована на забезпечення національної безпеки. Відзначено, що роль держави, як і раніше, залишається суттєвою, проте кількість акторів на «дипломатичній арені» збільшується і розподіл сил між ними та набір інструментів змінюються. У сучасних умовах межа між зовнішньою і внутрішньою політикою поступово зникає, деякі внутрішні проблеми, зокрема економічного характеру, окремих країн можуть бути успішно вирішені на рівні міжнародної співпраці. Досліджено зовнішню політику держави за межами політичних кордонів, весь комплекс рішень і дій держави, що відносяться до зовнішньої сфери її діяльності. Зазначено, що у розпорядженні держави знаходяться інструменти і методи, за допомогою яких вона реалізує свої зовнішньополітичні завдання. Виокремлено проблеми сучасності, а також процеси глобалізації, з одного боку, та інтеграції національних економік у світове господарство – з іншого, що зумовлює економізацію зовнішньої політики. Так, економізація зовнішньої політики обумовлена такими факторами: зростання обсягів світової економіки та глобалізація (збільшення кількості економічних операцій транскордонного та наднаціонального характеру); загострення проблем глобального характеру (продовольча безпека, зміни у кліматі, загрози для навколишнього середовища, епідемії, міжнародний тероризм тощо). Доведено, що вирішення цих проблем потребує консолідації міжнародних зусиль та ресурсів; появи на міжнародній арені таких акторів, як ТНК, громадські організації тощо, та їх вплив на зовнішню та внутрішню політику держав; процес міжнародної регіональної інтеграції та створення регіональних економічних інтеграційних об'єднань.

The question of state administration of Ukraine informative resources is considered in the article. Certainly basic principles and directions of activity of public authorities in relation to creation of informative society, decision of tasks of forming of national informative space, included of Ukraine in a world informative concord. Outlined basic directions and priorities of politiko - legal adjusting of functioning of informative resource. ; В статье рассмотрен вопрос государственного управления информационными ресурсами Украины. Определенно основные принципы и направления деятельности органов государственной власти относительно создания информационного общества, решения заданий формирования национального информационного пространства, и вхождение Украины в мировое информационное содружество. Очерченно основные направления и приоритеты политико - правовой регуляции функционирования информационного ресурса. ; У статті розглянуто питання державного управління інформаційними ресурсами України. Визначено основні принципи і напрями діяльності органів державної влади щодо створення інформаційного суспільства, розв'язання завдань формування національного інформаційного простору і входження України у світове інформаційне співтовариство. Окреслено основні напрями і пріоритети політико - правового регулювання функціонування інформаційного ресурсу.

The article analyzes Ukraine's foreign trade relations after accession to the WTO. The dynamics of volume indicators of Ukraine's foreign trade development for 2018-2020 is demonstrated. It should be noted that 2019 was characterized by positive dynamics of foreign trade, the growth rate of which compared to 2018 was 6.06%, which in absolute terms is 6,322.22 million. dollars USA, due to growth of exports and imports by 5.75% and 6.35%. Ukraine's accession to the WTO was a turning point in the development of its foreign trade relations. A positive consequence of this was the start of negotiations with the EU on the establishment of an expanded free trade area between Ukraine and the EU. Today, the WTO is 164 countries, more than 95% of world trade, more than 90% of world GDP and more than 85% of the world's population. Almost thirty countries have observer status in the WTO and are at various stages of the accession process. Acquisition of WTO membership has allowed our country not only to become a full-fledged player in the world market, but also to participate in the formation of qualitatively new parameters of world trade in the coming years. Recently, the scope of the WTO is expanding and includes not only the regulation of trade flows, but also the international economic regulation of capital and labor. Membership in this organization has become almost a prerequisite for any country seeking to integrate into the world economy. ; У статті проаналізовано зовнішньоторгівельні відносини України після вступудо СОТ. Продемонствовано динаміку обсягових показників розвитку зовнішньої торгівлі України за 2018-2020 рр. Варто зазначити, що 2019 рік характеризувався позитивною динамікою зовнішньоторговельного обігу, темп приросту якого порівняно з 2018 роком склав 6,06%, що в абсолютному виразі становить 6322,22 млн. дол. США, за рахунок зростання експорту та імпорту на 5,75% та 6,35%. Набуття Україною членства у СОТ стало переламним етапом в розвитку її зовнішньоторговельних відносин. Позитивним наслідком цього став початок переговорів з ЄС щодо створення розширеної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. СОТ сьогодні − це 164 країни світу, понад 95 % обсягу світової торгівлі, понад 90 % світового ВВП і понад 85 % населення світу. Майже тридцять держав мають у СОТ статус спостерігача і знаходяться на різних етапах процесу вступу. Набуття членства в СОТ дало змогу нашій державі не тільки стати повноцінним гравцем на світовому ринку, а й взяти участь у формуванні якісно нових параметрів світової торгівлі на найближчі роки. Останнім часом сфера діяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання торговельних потоків, а й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Членство в цій організації стало практично обов'язковою умовою для будь-яких країн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство.

Произошедшие события на АЭС Fukushima-Daiichi заставили все мировое ядерное сообщество и государственные органы регулирования экологической безопасности вновь, после Чернобыльской катастрофы, вернуться к необходимости переоценки безо- пасности всех действующих и проектируемых АЭС. Последствия, связанные с выбросами радиоактивных продуктов в окружающую среду, определяют повышение обоснованности изучения и анализа экологических вопросов в оценкеработ в послеаварийный период. Представленный анализ действий японской стороны и международных организаций по смягчению и ликвидации последствий аварии и известные результаты моделирования распространения радиоак- тивных продуктов в окружающей среде позволяют сделать важные шаги в понимании основных причин, уроков и последствий большой аварии на АЭС Fukushima-Daiichi. Полученные оценки носят предварительный характер и предполагают дальнейший мониторинг и анализ развития вопросов по обеспечение экологической безопасности и устранению последствий аварий на АЭС. ; Події що відбулися на АЕС Fukushima-Daiichi примусили усе світове ядерне співтовариство і державні органи регулювання екологічної безпеки зно- ву, після Чорнобильської катастрофи, повернутися до необхідності переоцінки безпеки всіх діючих та проектованих АЕС. Наслідки, пов'язані з викидами радіоактивних речовин до навколишнього середовища, обумовлюють підви- щення обґрунтованості вивчення та аналізу екологічних питань при оцінці робот у післяаварійний період. Наведений аналіз дій японської сторони та міжнародних організацій з пом'якшення і ліквідації наслідків аварії і результати моделювання розповсюдження радіоактивних речовин у навколишньому середовищі дозволяють зробити важливі кроки в розумінні основних причин, процесів і наслідків великої аварії АЕС Fukushima-Daiichi. Отримані оцінки є попередніми і потребують подальшого моніторингу і аналізу розвитку питань екологічної безпеки і усунення наслід- ків аварій на АЕС. ; The events that occurred at the nuclear power plant (NPP) Fukushima-Daiichi forced all the world nuclear community and government bodies of ecological safety regulation to return again, after Chernobyl accident, to the need of revaluating the safety of all operating and designed NPPs. The consequences connected with emissions of radioactive products to the environment increase the validity of studying and analyzing the environmental issues, while evaluating the works done in the postemergency period. The presented analysis of the actions of the Japanese side and of the international organizations on mitigation and elimination of consequences of the accident, as well as the results of modeling of radioactive products distribution in environment allow to take important steps in understanding the main reasons, processes and consequences of the big accident on the nuclear power plant Fukushima-Daiichi. The obtained estimates are preliminary and require further monitoring and analysis of issues on ecological security and elimination of consequences of accidents at NPPs.

The article examines the forms in which modern information terrorism manifests itself, and is basically cyberterrorism and media-terrorism. It is proved that these forms arise, first of all, due to lack of knowledge of the population and the reluctance to analyze the information received from the media, the environment or authorities; in the second, because of the desire of the leadership of the state or a specific person to control the social and political behavior of citizens. At the same time, it is noted that the confrontation with information terrorism and conformism faces problems, including: digital inequality in access to information and communication facilities of different sections of the population; insufficient legal regulation; information gap of the Third World countries from developed countries; control of information space on the part of state institutions through censorship, gatekeeping; protection of information space from unauthorized interference and hacker attacks, etc. The world community and individual countries are successfully taking steps to protect their information space from psychological (through soft power) and cyber-attacks; appropriate structures are being created, specialized training is provided to overcome informational abysses and digital divide – phenomena that characterize asymmetry in access to information sources in different subjects. The digital divide is one of the main problems of the development of information space and information society. It is stressed that the state can overcome the information gap and digital inequality, making new technologies more accessible to less well-off sections of society, and organize computer literacy training, especially for young people and the elderly. ; У статті розглянуто форми, у яких проявляється сучасний інформаційний тероризм. В основному це кібертероризм та медіа-тероризм. Доведено, що ці форми виникають, в першу чергу, через необізнаність населення та небажання аналізувати отриману інформацію від масмедіа, оточення або органів влади; в другу, через бажання керівництва держави чи конкретної особи контролювати соціальну та політичні поведінку громадян. Водночас зазначено, що протистояння з інформаційним тероризмом та конформізмом стикається з проблемами, серед яких: цифрова нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних засобів різних верств населення; недостатнє правове регулювання; інформаційне відставання країн «третього світу» від розвинених країн; контроль інформаційного простору зі сторони державних установ через цензуру, гейткіпінг; захист інформаційного простору від несанкціонованих втручань та хакерських атак тощо. Світове співтовариство та окремо взяті країни успішно здійснюють заходи по убезпеченню свого інформаційного простору від психологічних (за допомогою «м'якої сили) та кібератак; створюються відповідні структури , проводять спеціалізовані навчання з подолання інформаційних прірв та цифрового розриву – явищ, які характеризують асиметричність у доступі до інформаційних джерел у різних суб'єктів. Цифровий розрив є однією з основних проблем розвитку інформаційного простору та інформаційного суспільства. Наголошено, що подолати інформаційне відставання та цифрову нерівність держава може зробивши нові технології доступнішими для менш забезпечених прошарків суспільства, а також організувати навчання комп'ютерної грамотності, особливо молоді та людей похилого віку.

The article examines the forms in which modern information terrorism manifests itself, and is basically cyberterrorism and media-terrorism. It is proved that these forms arise, first of all, due to lack of knowledge of the population and the reluctance to analyze the information received from the media, the environment or authorities; in the second, because of the desire of the leadership of the state or a specific person to control the social and political behavior of citizens. At the same time, it is noted that the confrontation with information terrorism and conformism faces problems, including: digital inequality in access to information and communication facilities of different sections of the population; insufficient legal regulation; information gap of the Third World countries from developed countries; control of information space on the part of state institutions through censorship, gatekeeping; protection of information space from unauthorized interference and hacker attacks, etc. The world community and individual countries are successfully taking steps to protect their information space from psychological (through soft power) and cyber-attacks; appropriate structures are being created, specialized training is provided to overcome informational abysses and digital divide – phenomena that characterize asymmetry in access to information sources in different subjects. The digital divide is one of the main problems of the development of information space and information society. It is stressed that the state can overcome the information gap and digital inequality, making new technologies more accessible to less well-off sections of society, and organize computer literacy training, especially for young people and the elderly. ; У статті розглянуто форми, у яких проявляється сучасний інформаційний тероризм. В основному це кібертероризм та медіа-тероризм. Доведено, що ці форми виникають, в першу чергу, через необізнаність населення та небажання аналізувати отриману інформацію від масмедіа, оточення або органів влади; в другу, через бажання керівництва держави чи конкретної особи контролювати соціальну та політичні поведінку громадян. Водночас зазначено, що протистояння з інформаційним тероризмом та конформізмом стикається з проблемами, серед яких: цифрова нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних засобів різних верств населення; недостатнє правове регулювання; інформаційне відставання країн «третього світу» від розвинених країн; контроль інформаційного простору зі сторони державних установ через цензуру, гейткіпінг; захист інформаційного простору від несанкціонованих втручань та хакерських атак тощо. Світове співтовариство та окремо взяті країни успішно здійснюють заходи по убезпеченню свого інформаційного простору від психологічних (за допомогою «м'якої сили) та кібератак; створюються відповідні структури , проводять спеціалізовані навчання з подолання інформаційних прірв та цифрового розриву – явищ, які характеризують асиметричність у доступі до інформаційних джерел у різних суб'єктів. Цифровий розрив є однією з основних проблем розвитку інформаційного простору та інформаційного суспільства. Наголошено, що подолати інформаційне відставання та цифрову нерівність держава може зробивши нові технології доступнішими для менш забезпечених прошарків суспільства, а також організувати навчання комп'ютерної грамотності, особливо молоді та людей похилого віку.